Кроки до успіху: Марина Ревкова – “Найкращий сомельє України 2020”
Марина Ревкова, сомельє київського ресторану Vino e cucina. Ristorante/Enoteca, нещодавно здобула титул Найкращого сомельє України 2020 року. Вона стала другою жінкою-переможницею в історії всеукраїнського конкурсу.
Вином Марина займається всього 3 з половиною роки. Титул Найкращого сомельє України – це дуже висока нагорода, і той факт, що Ревкова прийшла до неї за настільки короткий термін, доводить: працьовитість, цілеспрямованість і любов до своєї справи – шлях до успіху.
У середині листопада Марина Ревкова взяла участь у ще одному складному змаганні: вона представляла нашу країну на міжнародному конкурсі ASI Best Sommelier of Europe & Africa 2021. Конкурс, що проводили під егідою Міжнародної Асоціації сомельє (ASI), відбувся у місті Лімасол, на Кіпрі. У ньому взяли участь найкращі сомельє з різних країн Європи та Африки, зокрема й наша чемпіонка Марина Ревкова. Компанія SHABO, партнер Асоціації сомельє України, підтримала Марину у цьому проєкті.
З кожним роком хороших професійних сомельє в Україні стає дедалі більше, – каже Гіоргі Іукурідзе, СЕО компанії SHABO. — І для нас велика честь підтримати таку талановиту молодь. Бажаємо Марині натхнення, сил, впевненості та, звісно ж, нових перемог!
Дякуємо Марині за те, що вона знайшла час розповісти нашій редакції про те, як потрапила у світ вина, а також про специфіку роботи сомельє, ставлення до українських вин та плани на майбутнє.
– З чого почався ваш шлях у “велике вино”?
– Спершу була школа MR.BAR Наталії Вілінської. Йшла туди просто від нудьги — захотілося навчитися робити коктейлі. До цього була корпоративна робота та різні “курси для душі”: ораторське мистецтво, театральна школа, музика, і ось нарешті – курси барменів. Несподівано мене це дуже захопило. Коли ж Наталія Вілінська, тепер – моя колега і подруга, взяла мене на дегустацію вин, я зрозуміла: це моє, і я дійсно хочу цим займатися. Наталя мене мотивувала впродовж усіх цих років, змусила повірити в себе, коли я боялася брати участь у конкурсах. Ревіла зі мною в онлайні, коли кубок вручали. Ця щирість – найцінніше у наш час, і таких людей у моєму оточенні дуже мало. Дуже вдячна їй, що вона привела мене у світ вина.
– Що потрібно зробити, щоб стати Найкращим сомельє України?
– Просто дуже багато працювати. Конкурс має мало спільного із реальним життям та роботою в ресторані. Звісно, ресторанні сомельє мають перевагу — вони багато бачили у своєму житті, багато вин дегустували, вони наливають і декантують вино щодня. Кавістам потрібно більше часу на підготовку. Необхідні постійні тренування, дегустації, квізи, тести, потрібно просто постійно тримати себе в тонусі. Цю формулу вигадала не я. Їй більше років, ніж мені. У нас досі існує стереотип: сомельє це люди, яким платять за те, що вони п’ють. Насправді це не так. Це величезна серйозна праця.
– Робота сомельє – це постійне навчання, необхідність оновлювати свої знання. Як вам це вдається?
– Потрібно мати “голодний мозок”. Мій мозок завжди голодний. Я регулярно читаю винні пабліки, профільні ресурси – маю передплату на Decanter, Wine Enthusiast. Важливо бути у фокусі, постійно пізнавати щось нове у світі вина. Однієї лиш класичної винної літератури недостатньо. Крім того, є спеціальні програми для сомельє, які допомагають тренувати пам’ять, закріплювати свої знання. Це дуже корисний інструмент для підготовки до конкурсів.
– Чи потрібна сомельє якась особлива дієта, особливо під час підготовки до конкурсу?
– Усе дуже індивідуально. Мені дієта дуже допомогла. За півтора місяця до конкурсу я перейшла на веганство – перестала їсти молочні продукти, м’ясо, крім того, не вживала активні спеції, часник – і через якийсь час зрозуміла, що мої рецептори стали відчувати набагато гостріше. За тиждень до півфіналу я не їла взагалі нічого, окрім свіжих овочів та фруктів – салатів, авокадо, насіння. Нічого смаженого чи вареного. Для мене та моїх рецепторів це працює.
– Чи відчуваєте ви, що світ сомельє — це все ж таки здебільшого світ чоловіків?
– Світ сомельє – це спільний світ. У сучасних реаліях ми на рівних, і конкурс сомельє – черговий доказ цього. У тому, що люди традиційно більше довіряли рекомендаціям високих та бородатих, насправді немає заслуги чоловіків. Якщо ти профі, абсолютно байдуже, чоловік ти чи жінка. Мені здається, що ми, дівчатка, вже давним-давно всім все довели. Тому ні, я не вважаю, що світ сомельє – це світ чоловіків
– Чи часто вам доводиться працювати з українським вином? Які враження?
– Я працюю з українським вином та роблю це із задоволенням! Я не хочу називати своє улюблене українське вино, але нещодавно знімала про нього ролик на ASI International Bootcamp і відправляла його до Швеції на дегустацію дуже шанованим людям. Працюю з ним у ресторані та ставлю в карту побокально – обов’язково. Особливе задоволення – це давати його наосліп іноземцям, а вони його відносять до найкращих світових теруарів…Що може бути приємнішим за звук, з яким відкорковують вино? Адже це означає, що наступні кілька годин пройдуть у приємній компанії вишуканого вина з колекції SHABO. Замовити улюблене вино, не виходячи з дому, можна тут.
– Чого прагнете? Де бачите себе через 10 років?
– Те, де я себе бачу через 10 років – для мене дуже особисте, і я не говорю про це ні з ким, навіть із найближчими людьми. Поки що про це нікому не потрібно знати. Прагну до того, щоб принаймні одне з моїх джерел доходу перестало потребувати моєї щоденної участі. Точно розумію, що для мене важливим є пасивний дохід. Професія сомельє – це круто, здорово, надихає. Але, працюючи сомельє в ресторані, на будиночок у Монпельє і новенький Volkswagen не заробиш. Такі справи!
